Розділ ІІІ. «Податок на прибуток підприємств»

Розділ ІІІ цього Кодексу застосовується під час розрахунків з бюджетом починаючи з доходів і витрат з 1 квітня 2011 року (пункт 1 підрозділу 4 Розділу ХХ Перехідних положень)

Алгоритм розрахунку податку на прибуток потрібно змінити докорінно, а саме:

• правило першої події, якою тепер користуються у податковому обліку бухгалтери, не застосовуватиметься;
• немає валових доходів та валових витрат, натомість є доходи, собівартість та інші витрати;
• доходи як і витрати будуть виникати у податковому обліку згідно з правилами бухгалтерського обліку;
• доходи класифікуються як доходи операційної діяльності та інші доходи;
• істотну зміну передбачено у принципах визначення об`єкта оподаткування. Об`єкт оподаткування – це дохід звітного періоду зменшений на собівартість наданих послуг та на суму інших витрат звітного податкового періоду.

Дохід від надання послуг визнається за датою складання акта, або іншого документа, оформленого відповідно до вимог діючого законодавства, який підтверджує надання послуг (п 137.1).

Щодо дати отримання доходів:

• датою отримання доходів, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, є звітний період, в якому такі доходи утворились, незалежно від фактичного надходження коштів (п137.7);
• датою отримання доходів у вигляді орендних/лізингових платежів є дата нарахування таких доходів, яка встановлена відповідно до умов укладених договорів (п137.11);
• датою отримання доходів від продажу іноземної валюти є дата переходу права власності на іноземну валюту (п.137.12);
• датою отримання інших доходів є дата їх виникнення згідно з положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку, якщо інше не передбачено нормами цього кодексу (п 137.16);

Витрати, що формують собівартість наданих послуг, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від наданих послуг (п. 138 .4).

Щодо дати визнання витрат:

• датою списання витрат є дата нарахування доходів, для отримання яких здійснювалися витрати, які формують собівартість наданих послуг того звітного періоду в якому доходи утворилися;
• датою здійснення витрат, нарахованих платником податку у вигляді сум податків та зборів, вважається останній день звітного податкового періоду, за який проводиться нарахування податкового зобов’язання з податку, збору, іншого обов’язкового платежу.

У ПКУ (п.139.1.9) зазначається, що всі витрати повинні бути документально підтверджені, а ті що не підтверджені , не повинні бути у складі витрат.

Собівартість наданих послуг складається з витрат, прямо пов’язаних з наданням послуг, а саме:
   прямих матеріальних витрат;
   прямих витрат на оплату праці;
   амортизації виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов’язаних з наданням послуг;
   інших прямих витрат до яких включаються всі інші виробничі витрати, які можуть бути безпосередньо віднесені на конкретний об’єкт витрат, у тому числі внески на соціальні заходи (єдиного внеску), визначені статтею 143 цього розділу, плата за оренду земельних і майнових паїв ( п.138.8).

До складу інших витрат включаються: загальновиробничі витрати, адміністративні витрати, витрати на збут (п.138.10.1, 138,10.2, 138.10.3)

Щодо витрат на відрядження, зокрема, добових:

- змінено підхід до встановлення розміру добових на відрядження – раніше вони встановлювались та переглядались Кабінетом Міністрів України, а тепер визначені безпосередньо кодексом: для відрядження по Україні - не більше як 0,2 розміру мінімальної заробітної плати, що діяла для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, в розрахунку на добу, а для відряджень за кордон - не вище 0,75 розміру мінімальної заробітної плати, що діяла для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, в розрахунку на добу.

Сума добових визначається згідно з наказом про відрядження та відповідними первинними документами (ліквідується посвідчення про відрядження). За відсутності підтвердних документів, наказу або відміток уповноваженої службової особи державної прикордонної служби України у паспорті або документі, що його замінює сума добових не включається до складу витрат платника податку.

Щодо витрат на рекламу та страхування.

До позитивних моментів можна віднести те, що в ПКУ знімається обмеження на включення до складу витрат, рекламних витрат і витрат на страхування.

Згідно з пунктами 138.10.3; 140.1.5 на собівартість відносяться всі витрати платника податку на проведення реклами.

До витрат платника податку включаються будь-які страхові витрати у межах звичайної ціни страхового тарифу, діючого на момент укладення страхового договору, за виключенням страхування життя, здоров`я інших ризиків, пов`язаних з діяльністю фізичних осіб, обов`язковість яких не передбачена законодавством (п 140.1.6.).

Щодо витрат на навчання

До витрат платника податку відносяться «витрати на навчання та/або професійну підготовку, перепідготовку або підвищення кваліфікації у вітчизняних або закордонних навчальних закладах, якщо наявність сертифікату про освіту в таких закладах є обов’язковою для виконання певних умов ведення господарської діяльності, фізичних осіб (незалежно від того, чи перебувають такі особи у трудових відносинах з платником податку), які уклали з ним письмовий договір (контракт) про взяті ними зобов’язання відпрацювати у платника податку після закінчення вищого та/або професійно-технічного навчального закладу і отримання спеціальності кваліфікації) не менше трьох років.

До складу витрат не включаються:

• суми попередньої (авансової) оплати товарів робіт ( п.139.);
• витрати понесені у зв`язку з придбанням товарів (робіт послуг) та інших матеріальних і нематеріальних активів у фізособи - підприємця, що сплачує єдиний податок (п.139.1.12) крім діяльності у сфері інформатизації;
• витрати, понесені (нараховані) у зв’язку з придбанням у нерезидента послуг (робіт) з консалтингу, маркетингу, реклами в обсязі, що перевищує 4 відсотки доходу від реалізації послуг за рік, що передує звітному.( п 139.1.13);

Щодо вибуття запасів

Платник податку проводить оцінку вибуття запасів за методами, встановленими відповідним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку. (п 140.4)

Щодо обліку та амортизації основних засобів

Проектом значно розширено класифікаційні групи основних фондів (п.145.1) з 4 (за діючими нормами) до 16. При цьому кожній класифікаційній групі присвоєно мінімально допустимий строк корисного використання (в залежності від групи становить від 2 до 20 років). Автомобілі належать до п`ятої групи основних засобів з мінімальним строком корисного використання – 5 років.

Облік основних засобів тепер необхідно вести по кожному об`єкту, а не по групах. Нараховувати амортизацію потрібно по-новому: по-перше кожного місяця, а не раз в квартал, по-друге, окремо по кожному об`єкту основних засобів. Амортизація нараховується по п`яти методах, передбачених правилами бухгалтерського обліку, а саме: виробничий, прямолінійний, зменшення залишкової вартості ОЗ, прискореного зменшення залишкової вартості ОЗ, кумулятивний.

До п`ятої групи основних засобів можна застосовувати метод прискореної амортизації основних засобів.

Для малоцінних необоротних активів передбачені два методи нарахування амортизації: 50/50% і 100%.

Щодо витрат на ремонт ОЗ

Витрати на ремонт, що здійснюються для підтримання об’єктів в робочому стані, у тому числі орендованих, включаються до складу витрат у сумі, що не перевищує 10 відсотків сукупної балансової вартості всіх груп основних засобів, що підлягають амортизації, на початок звітного року, в тому звітному періоді, в якому такі витрати були здійснені. Решта витрат на ремонт об’єкта основних засобів збільшує первісну вартість такого об’єкта (п.146.12.п.146.15).

Щодо порядку урахування від’ємного значення об’єкта оподаткування в результатах наступних податкових періодів

• кодексом визначено, якщо результатом розрахунку об’єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є від’ємне значення, то сума такого від’ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року до повного погашення такого від’ємного значення (п.150.1).
• орган державної податкової служби не може відмовити у прийнятті податкової декларації, яка містить від’ємне значення як результат розрахунку об’єкта оподаткування, з причин(п.150.2)
• у разі, коли збиток як результат розрахунку об’єкта оподаткування декларується платником податку протягом чотирьох послідовних податкових періодів, орган державної податкової служби має право провести позапланову перевірку правильності визначення об’єкта оподаткування. (п.150.3) .

Щодо ставок податку

• згідно з прийнятим Податковим кодексом, ставка податку на прибуток підприємств поетапно знижується з 25% до 16%. Так, з 2011 року вона знижується до 23%, з 2012 - до 21%, з 2013 - до 19% і з 2014 до16%. (п 151.3)

Щодо визначення курсових різниць

• курсові різниці від перерахунку операцій, виражених в іноземній валюті, та іноземної валюти здійснюється відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку;
• при цьому прибуток (позитивне значення курсових різниць) ураховується в складі доходів платника податку, а збиток (від’ємне значення курсових різниць) ураховується у складі витрат платника податку(п 153.1.3)

Щодо оподаткування операцій лізингу (оренди):

• передача майна в оперативний лізинг/оренду не змінює податкових зобов’язань орендодавця та орендаря. При цьому орендодавець збільшує суму доходів, а орендар збільшує суму витрат на суму нарахованого лізингового платежу за наслідками податкового періоду, в якому здійснюється таке нарахування. У такому ж порядку здійснюється оподаткування операцій із оренди землі та жилих приміщень (п 153.7)

Щодо безнадійної та сумнівної заборгованості

• платник податку - постачальник послуг має право зменшити суму доходу звітного періоду на вартість наданих послуг у поточному або попередніх звітних податкових періодах у разі, коли покупець таких послуг затримує без погодження з таким платником податку оплату їх вартості (надання інших видів компенсації їх вартості). Таке право на зменшення суми доходу виникає, якщо протягом звітного періоду відбувається будь-яка з таких подій:
• платник податку звертається до суду з позовом (заявою) про стягнення заборгованості з такого покупця або про порушення справи про його банкрутство чи стягнення заставленого ним майна;
• за поданням продавця нотаріус вчиняє виконавчий напис про стягнення заборгованості з покупця або стягнення заставленого майна (крім податкового боргу).

 продавець, який зменшив суму доходу звітного періоду на-Платник податку  вартість наданих послуг, відповідно до абзацу першого цього підпункту зобов’язаний одночасно зменшити суму витрат цього звітного періоду на собівартість послуг.(п 159.1)

Щодо обліку тимчасових та постійних різниць

Методика бухгалтерського обліку тимчасових та постійних різниць набуває чинності з 01.01 2012. Суб’єкти господарювання – платники податку на прибуток подають фінансову звітність з урахування податкових різниць починаючи зі звітних періодів 2012 року.

З дати набрання чинності розділом ІІІ цього Кодексу платники податку на прибуток підприємств складають наростаючим підсумком та подають декларацію з податку на прибуток за такі звітні податкові періоди: другий квартал, другий і  четвертий квартали 2011 року.-третій квартали та другий  

Щодо застосування штрафних санкцій

Не застосовуються фінансові санкції до платників податку на прибуток підприємств та платників податків, що перейшли на загальну систему оподаткування, за порушення податкового законодавства за наслідками діяльності у другому і третьому календарних кварталах 2011 року (пункт.6 підрозділу 10 Розділу ХХ Перехідних положень).

РОЗДІЛ VII. «Збір за першу реєстрацію транспортного засобу»

Згідно з Податковим кодексом України транспортний податок справляється з фізичних та юридичних осіб тільки перед проведенням першої реєстрації в Україні транспортних засобів і називається – збір за першу реєстрацію транспортного засобу.

Ставки збору для сідельних тягачів збережені на рівні 15 грн. за 100 куб. сантиметрів об’єму циліндрів двигуна (як і в діючому Законі України «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів»).

Для вантажних автомобілів ставки збору встановлені від 15 до 25 гривень за 100 куб. сантиметрів в залежності від об’єму циліндрів двигуна автомобіля.

Для нових транспортних засобів застосовуються ставки збору з коефіцієнтом 1 (як і в діючому Законі України «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів»).

Для транспортних засобів:

- які використовувалися до 8 років ставка застосовується з коефіцієнтом 3 (в діючому Законі України про податок з власників транспортних засобів коефіцієнт 1);

- які використовувалися понад 8 років – з коефіцієнтом 40 (в діючому Законі України про податок з власників транспортних засобів коефіцієнт 33,3).

Сума збору обчислюється стосовно кожного транспортного засобу як добуток відповідної бази оподаткування (об’єму циліндрів двигуна транспортного засобу в куб. сантиметрах), ставки збору та відповідного коефіцієнту.

Збір сплачується за місцем реєстрації транспортних засобів за ставками, які діють на день сплати.

Юридичні особи в десятиденний строк після першої реєстрації в Україні транспортних засобів подають відповідному органу державної податкової служби за місцем свого знаходження та за місцем реєстрації транспортного засобу розрахунок суми збору за такі транспортні засоби за формою, встановленою податковою звітністю. До розрахунку обов’язково додаються копії реєстраційних документів, завірені відповідним уповноваженим державним органом України, який проводив таку реєстрацію.

Платники збору зобов’язані при першій реєстрації в Україні пред’являти квитанції або платіжні доручення про сплату збору з відміткою банку про дату виконання платіжного доручення.

В Прикінцевих положеннях Податкового кодексу передбачені повноваження Кабінету Міністрів України щорічно переглядати граничний обсяг ставок збору за першу реєстрацію транспортного засобу та ставок акцизного податку з урахуванням індексу інфляції.

Таким чином, до введення в дію Податкового кодексу податок з власників транспортних засобів складається з, так би мовити, двох частин:

• при першій реєстрації в Україні;
• при проведені чергового технічного огляду.

В умовах дії Податкового кодексу транспортний податок зберігається лише при першій реєстрації транспортного засобу в Україні, а при проходженні техогляду - скасовується. Підприємці не сплачуватимуть щорічний податок на транспортні засоби, а також у разі, коли транспортні засоби не експлуатуються.

У зв`язку з цим передбачене певне підвищення ставок акцизного податку, зокрема на дизельне пальне, яке використовується для міжнародних перевезень, на 17 та 12 євро за тонну (в залежності від вмісту сірки), проти зараз діючих ставок 45 та 30 євро за тонну. Відповідно на бензин підвищується ставка на 50 євро за тонну проти діючої на сьогодні ставки 132 євро за тонну.

За роз’ясненнями Уряду підвищення ставок акцизного податку запроваджене для забезпечення фінансування будівництва доріг та компенсації втрат бюджету внаслідок скасування транспортного податку. Зазначене дозволить забезпечити додержання загальноприйнятого в світовій практиці принципу "сплачує більше той, хто більше споживає”.

РОЗДІЛ VІІІ. «Екологічний податок»

У Податковому кодексі передбачено новий підхід щодо справляння екологічного податку для пересувних джерел забруднення, які здійснюють викиди забруднюючих речовин в атмосферу. На сьогодні це збір за забруднення навколишнього природного середовища, справляння якого обмежується комерційним транспортом.

З 1 січня 2011 року екологічний податок платитимуть усі, хто використовує паливо для транспортних засобів, в тому числі суб’єкти господарювання, громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які користуються автомобілями.

Кодексом передбачається справляння екологічного податку за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин пересувними джерелами забруднення через податкових агентів, які здійснюють оптову та роздрібну торгівлю паливом.

Таким чином, екологічний податок сплачуватиметься платниками податку під час придбання палива, а податковими агентами, які реалізують паливо, цей податок буде утримуватися і сплачуватися до бюджету.

Ставки податку передбачені для дизельного пального в залежності від вмісту сірки від 68 грн. (для палива з найвищим вмістом сірки) до 30 грн. (для палива з найменшим вмістом сірки) за одну тонну (для дизпалива, що використовується при міжнародних перевезеннях – 47 грн. та 30 грн.). Ставка податку для бензину становить 68 грн. за тонну.

В Перехідних положеннях Податкового кодексу передбачене поетапне введення ставок екологічного податку для пересувних джерел забруднення, а саме: за податковими зобов’язаннями з екологічного податку, що виникли з 1 січня 2011 року до 31 грудня 2012 року ставки податку становлять 50 відсотків, з 1 січня до 31 грудня 2013 року – 75 відсотків, а з 1 січня 2014 року – 100 відсотків від ставок, передбачених Розділом VІІІ Кодексу.

Тобто, у 2011 році для дизпалива, що використовується при міжнародних перевезеннях, буде застосовуватися ставка екологічного податку 23,5 грн. та 15 грн. за одну тонну.

Обчислення екологічного податку проводитиметься податковими агентами самостійно. Тобто, платники податку, які здійснюють викиди забруднюючих речовин в атмосферу пересувними джерелами забруднення у разі використання ними палива, не складатимуть звітів з цього податку.

В Прикінцевих положеннях Податкового кодексу передбачені повноваження Кабінету Міністрів України щорічно переглядати граничний обсяг ставок екологічного податку з урахуванням індексу інфляції.

Департамент транспортної політики