Європейська конференція міністрів транспорту (ЄКМТ)
European Conference of Ministers of Transport (ECMT)
Європейську конференцію міністрів транспорту було створено на основі
Протоколу про Європейську конференцію міністрів транспорту, який було
підписано у Брюсселі 17 жовтня 1953 року (згідно з Декларацією, що
прийнята Радою Міністрів ЄКМТ на сесії, яка відбулася в Дублині 17-18
травня 2006 року, ЄКМТ перетворено у Міжнародний транспортний форум
(МТФ). Протокол було вироблено на Міжнародній конференції з проблем
західноєвропейського транспорту, яка відбулась 13-17 жовтня. У
Конференції брали участь держави-члени Організації європейської
економічної співпраці (ОЄЕС), що зараз має назву Організація
економічної співпраці та розвитку (ОЕСР), за виключенням Ірландії.
Ісландії та Іспанії. Адміністративним розташуванням Конференції є
Париж. Цілями ЄКМТ є: а) прийняття
заходів для ефективного використання та раціонального розвитку
внутрішнього європейського транспорту, що має міжнародне значення;
б) координація та стимулювання діяльності організацій, які займаються
внутрішнім європейським транспортом, з урахуванням діяльності у цій
галузі національних органів країн-членів. Для досягнення
зазначених цілей ЄКМТ вивчає загальні положення та окремі проблеми
внутрішнього європейського транспорту і виробляє рекомендації у цій
галузі державам-членам і міжнародним організаціям, що займаються
питаннями транспорту.
Згідно зі ст. 15 Протоколу до ЄКМТ може вступити будь-яка європейська
держава за умови, що Рада міністрів, яка є керівним органом
організації, винесе з цього питання одноголосне рішення. Будь-яка
держава може вийти з організації, зробивши попередження про це за 6
місяців.
До ЄКМТ входять 44 держави:
Австрія, Азербайджан, Албанія, Бельгія, Білорусь, Болгарія, Боснія та
Герцеговина, Велика Британія, Вірменія, Греція, Грузія, Данія, Естонія,
Ірландія, Ісландія, Іспанія, Італія, Латвія, Литва, Люксембург,
Ліхтенштейн, Македонія, Мальта, Молдова, Нідерланди, Німеччина,
Норвегія, Польща, Португалія, Росія, Румунія, Сербія, Словаччина,
Словенія, Туреччина, Угорщина, Україна, Фінляндія, Франція, Хорватія,
Чехія, Чорногорія, Швеція, Швейцарія. Австралія, Канада, Корея
Південна, Мексика, Нова Зеландія, Сполучені Штати Америки, Японія мають
статус країн-спостерігачів. Україна представлена Міністерством
транспорту та зв’язку, крім того на засідання керівних та робочих
органів ЄКМТ запрошують Асоціацію міжнародних перевізників України.
Органи ЄКМТ:
Рада Міністрів, Комітет заступників, Адміністративний секретаріат,
спеціалізовані комітети та робочі групи (постійний та тимчасові).
ЄКМТ займається питаннями стандартизації транспортних засобів, здійснює
активну діяльність із забезпечення безпеки автомобільного,
залізничного, водного транспорту. З початку 60-х років ЄКМТ розроблює
загальні принципи єдиної політики держав-членів у галузі транспорту.
Крім того, ЄКМТ займається розвитком головних напрямків мережі
західноєвропейських комунікацій, комбінованих перевезень, визначенням
багатосторонніх квот країн-учасниць у вантажних перевезеннях тощо.
Багатосторонні квоти ЄКМТ. З
моменту створення в 1953 році, Європейська конференція міністрів
транспорту постійно намагалася сприяти розвитку міжнародного наземного
транспорту та об'єднанню зв'язаних з цим ринків. Система квот
багатосторонніх дозволів на перевезення була введена в дію 1 січня 1974
року після трьохрічного випробувального терміну. Вона розглядалася
Радою Міністрів як практичний крок до поступової лібералізації
автомобільних вантажних перевезень, оскільки вона забезпечує доступ до
Європейського ринку. Лібералізація автомобільних вантажних перевезень
може бути досягнута тільки спільними зусиллями країн-членів з
гармонізації умов конкуренції як між автомобільними перевізниками
різних країн, так і між різними видами транспорту.